Рефераты. Скачать реферат

Здесь Вы можете скачать рефераты и сочинения на любую тему

 
ГлавнаяТвори з української літературиСкорочені твориМуха й Бджола скорочено - Глібов Леонід
загрузка...
Муха й Бджола скорочено - Глібов Леонід PDF Печать E-mail
Скорочені твори

Скорочений твір, виклад змісту

 

Весною Муха-ледащиця

Майнула у садок

На ряст, на квітки подивиться,

Почуть Зозулин голосок.

От примостилась на красолі

Та й думає про те,

Що як то гарно жить на волі.

Коли усе цвіте.

Сидить, спесиво (1) поглядає.

Що робиться в садку;

Вітрець тихесенько гойдає.

Мов панночку яку...

Побачила Бджолу близенько:

— Добридень! — каже їй. —

Оддиш хоч трохи, моя ненько.

Сідай отут мерщій.

— Та ніколи мені сидіти, —

Одвітує Бджола, —

Вже час до пасіки летіти:

Далеко від села.

— Яка погана, — Муха каже, —

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже...

Мені б отак — змарніла б я.

За тиждень би головоньку схилила.

Моє життя, голубко мила, —

Талан як слід:

Чи де бенкет (2), чи де обід.

Або весіллячко, родини, —

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, —

Не те що клопоти у полі

І праця бідная твоя! —

На річ таку Бджола сказала:

— Нехай воно і так;

Та тільки он що я чувала,

Що Муху зневажає всяк,

Що де ти не поткнешся

Або до страви доторкнешся, —

Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь.

— Стару новинку, — каже Муха, —

Десь довелось тобі почуть!..

Запевне, дурень дурня слуха...

Велике діло — проженуть!

Не можна в двері — я в кватирку

Або пролізу в іншу дірку —

І зась усім!



Нехай ся байка мухам буде.

Щоб не сказали часом люде,

Що надокучив їм.



(1) Спесиво — зарозуміло, чванькувато.

(2) Банкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовуються на честь кого-небудь.



Критика, коментарі до твору, пояснення

Кажуть, що нахабство — друге щастя. Про тих, хто користується таким девізом у житті, в алегоричній формі говорить Л. Глібов у бай ці "Муха й Бджола". Бджола — трудяща людина, яка не може без праці. хоче жити чесно заробленим. Муха — це та людина, що живиться чужою працею, нахабно забирає придбане, зроблене іншими, ще й хизується при цьому. Таких людей-нероб зневажали раніше й зневажають тепер.

 
Ещё статьи...