Рефераты. Скачать реферат

Здесь Вы можете скачать рефераты и сочинения на любую тему

 
ГлавнаяТвори з української літературиТвори з літературиРеалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка
загрузка...
Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка PDF Печать E-mail
Твори з літератури

Шкільний твір

 

Бурхливим і важким був початок XX століття: це і перша революція, і політична реакція після неї, і роки важкої експлуатації та зубожіння селян, заробітчан та робітників, і спроби соціального протесту, що ставали тим частішими, чим нестерпнішими були умови життя. Все це відбулося у творчості багатьох письменників, і одним з них був Володимир Кирилович Винниченко — талановитий прозаїк, драматург-новатор, політичний діяч.

Винниченко не обмежувався тільки творчістю, він, як і багато його колег-письменників того часу, брав активну участь у боротьбі за визволення свого народу від соціального та національного пригноблення. Письменник знав про страшні умови життя селян та заробітчан не з чужих вуст, не сидів, закрившись у кабінеті й зосередившись на творчості, він спілкувався з народом, бачив усі знущання панів та хазяїн. Саме тому його твори наповнені щирим співчуттям до знедолених, які від усіх сил намагаються зробити все, щоб покращити своє життя і хоча б вижити, чесно заробити на шматок хліба. Винниченко показує, як доведені до відчаю заробітчани не витримують постійного знущання, як зароджується в їхніх душах обурення, і вони починають повставати, висловлювати незадоволення, проте часто такі стихійні спалахи закінчуються масовими розправами, тонуть у крові.

Саме таку ситуацію зображує письменник в оповіданні "Салдатики!": селяни, не витримавши панського знущання, повстали й забрали з економії свій хліб, бо вже несила було голодувати й терпіти образи. Винниченко показує, як поступово зароджується у селян думка про необхідність рішучих дій. Керовані Явтухом, вони не чинять ніяких безчинств, нікого не вбивають, не підпалюють маєток, як це робилося в багатьох селах, а лише встановлюють справедливість — беруть те, що заробили. Проте і це викликає незадоволення влади — у село висилають загін солдатів. Автор наголошує на тому, що й солдати не хочуть чинити розправу, бо вони також колишні селяни, їхні батьки і рідні також страждають від голоду, але цього не зрозуміти офіцеру, який бачить у селян лише розбійників, злодіїв. Винниченко говорить про те, що поки різні прошарки населення не зрозуміють один одного, поки більш заможні не побачать у голодних, хворих селянах та заробітчанах людей, а не робочу силу, порозуміння та покращення ситуації не відбудеться.

Ця думка простежується і в інших оповіданнях. У "Малоросі-європейці" письменник показує, як удаваний демократизм та розвинутість багатьох так званих панів-лібералів вмить зникає, коли мова заходить про власне майно. Пан Коростенко говорить про законність та справедливість вимог страйкуючих селян, про необхідність змін, але не вагаючись розстрілює весільний поїзд, який здався йому мітингом посталих селян. Автор наголошує на тому, що пани настільки боялися повстань, боялися втратити хоча б дрібочку свого майна, що готові були стріляти без попередження. їхні міркування були брехнею, лицемірством, вони не хотіли віддавати награбоване, нажите важкою працею, кров'ю та життям інших. Це оповідання нагадує мені твір М. Коцюбинського "Коні не винні" — пани в них поводяться майже однаково. І те,, що два письменники говорять про одне й те саме, доводить, що такі випадки були не одиничними.

Реалістично зображене тяжке становище темного селянства в оповіданні "Студент". Забиті селяни не можуть зрозуміти причини свого лиха і звинувачують у підпалі села студентів, бо до них доходили чутки, що студенти роблять щось страшне, за що їх переслідує влада. Просто, без зайвої сльозливості, передаючи лише реалістичні деталі, говорить письменник і про важку долю дітей-сиріт, дітей бідняків в оповіданнях "Кумедія з Костем", "Федько-халамидник" та оповіданнях з циклу "Намисто". Простота ця вражає, правда видається страшною. Мені навіть важко уявити, як у таких умовах можна було жити, виховувати дітей, як можна було так довго терпіти такі знущання. Я думаю, що твори Винниченка могли відкрити очі багатьом людям, зробити їх ближчими до народу.

 
Ещё статьи...