Рефераты. Скачать реферат

Здесь Вы можете скачать рефераты и сочинения на любую тему

 
ГлавнаяТвори з української літературиТвори з літературиТільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки "Жовтий князь")
загрузка...
Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки "Жовтий князь") PDF Печать E-mail
Твори з літератури

Шкільний твір

Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в душі жахливі спогади про найдовший рік їхнього життя.

Болючі спогади виношував у своєму серці і письменник Василь Барка, який сам пережив лихоліття голоду. Свої спогади він взяв за основу роману "Жовтий князь". "Там у мене було більше плачів, ніж писанини. Я дотримувався правила нічого не вигадувати", — зауважував автор, згадуючи, як працювалося над твором.

У центрі уваги письменника — родина селянина-хлібороба Мирона Даниловича Катранника та його дружини. Ця сім'я є носієм загальнолюдських цінностей, вона живе за законами християнської моралі. "Вони в моторошній поруганості були серцем чисті, як світи і сонце, незміренно кращі від зірок небесних, як і всі люди", — каже В. Барка про своїх героїв.

Всім Катранникам притаманне відчуття краси, вони розуміють красу життя, зокрема красу природи. І все це йде від бабусі, яка дарувала своїм дітям і онукам любов і тепло, вчила їх доброти і людяності.

Особливо тонко відчуває красу Дарія Олександрівна. Саме знищення природи в її розумінні є найстрашнішим лихом. Адже природа — це мати-годувальниця, джерело естетичної насолоди. Ось вона йде околицею села і бачить, що все, зелене і барвисте раніше, зараз знищено: "Лихо!.. Мов чужа місцевість. Німі демони підмінили її і сірчаний сказ жовтого кагана побив життя, зоставивши темну пустелю. Сади крізь вирубано, самі пеньки де-не-де стирчать по дворищах, серед бур'янів. Все, що цвіло до сонця, пропало...".

Всі найкращі якості батьків передаються в сім'ї Катранників дітям. Андрійко — єдиний, хто залишився живим, так само відчуває красу. Відродження душі хлопчика, змученої голодом і втратами, починається з того, що він бачить красу ранку і відчуває запах м'яти. Його серце не байдуже до краси, отже, й до життя.

Таким чином, автор переконує кас, що тільки краса може збудити життя серця. Саме відчуття й розуміння краси повернуло життя тим людям, які пережили цей страшний рік, зазнали великих втрат і загубили надію на те, щоб колись почати нове життя. Мені здається, що саме в незнищенності душі, яка вихована на красі, гармонії взаємин людини з природою, полягає ідея твору.

 
Ещё статьи...