Рефераты. Скачать реферат

Здесь Вы можете скачать рефераты и сочинения на любую тему

 
ГлавнаяТвори з української літературиТвори з літературиПритча про чудове слово "ти" (за твором Е. Андієвської "Мазка про яян")
загрузка...
Притча про чудове слово "ти" (за твором Е. Андієвської "Мазка про яян") PDF Печать E-mail
Твори з літератури

I.    Притча про моральні цінності людини. (Емма Андієвська написала "Казку про яян" у жанрі притчі. У ній неодноразово підкреслюється, що в місті, де кожен мешканець знає тільки своє "я", ніколи не буде ладу і щасливого життя.)

II.  Місто, де живуть яяни. (Пастушок на гірському пасовищі збирав до купи своє стадо кіз. На одному з виступів він не втримався і зірвався у глибоке провал¬ля. Коли прийшов до тями, побачив себе у незнайомому місті.)

1.   Клопоти мешканців загадкового міста. (Козопас обійшов мало не все міс¬то, питаючи у його мешканців, що це за місто. Ніхто навіть не глянув у його бік. Ніхто не дав голодному прибульцю і окрайця хліба. Кожен меш¬канець міста був зосереджений на спорудженні власної вежі. Вони не спіл¬кувалися між собою і не звертали уваги один на одного.)

2.   Старий дідусь розкрив таємницю міста. (Нарешті пастушок зустрів старого дідуся, у якого теж завалилася вежа, і який заговорив до незнайомця. Ді¬дусь розповів пастушкові про звичаї загадкового міста: "Усі тут харчуються власним "я". Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте "я" кожного із яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці майже вічні. Мене опали немощі тільки тому, що я чужинець і справжнім яянином так ніколи й не став, хоч і прожив тут майже весь свій вік".)

3.   У пошуках виходу. (Пастушок вирішив негайно тікати подалі від цього міс¬та. Але місто було оточене високим муром і всі брами були зачинені. Дідусь бачив, що козопас не має наміру залишитися у місті. Тож він і розповів гостеві, як це зробити. Треба попросити чемно браму відчинитися, сказавши їй "ти". Яяни цього слова ніколи не вживають, тож брами ще жодного разу не відчинялися. Пастушок зрадів, що існує такий легкий для нього спосіб за¬лишити непривітне місто. Він запросив із собою дідуся, але той відмовився через свою немічність і близьку смерть. Пастушок сказав, що на собі вине¬се старого за місто, аби той подихав на волі свіжим повітрям. Він взяв собі на плечі дідуся і звернувся до брами, низько вклонившись: "Вельмишанов¬на брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити". Сталося диво: брама вперше відчинилася навстіж. А пастух раптом опинився на знайомому пасовищі. Зрадів козопас, обережно зняв свою ношу. Та перед ним виявився не дідусь, а мішок із самоцвітами.) III. Чого вчить притча? (У казці є повчальний зміст: справжня людина не може жити лише власним "я", не помічаючи навколо інших людей, не дбаючи про них. А добро, віддане іншим, завжди повертається. Винагорода чекає на ще¬дрих душею людей.)

 
Ещё статьи...