Рефераты. Скачать реферат

Здесь Вы можете скачать рефераты и сочинения на любую тему

 
загрузка...
Подорож, про яку я мрію - Твір PDF Печать E-mail
Твори на вільну тему

Усім відомо, що сучасне життя в основному вирує у маленьких та великих містах. Якщо у сільській місцевості погляд вражає краса навколишньої природи, то у містах вражають насамперед людський геній і дух, що знайшли втілення у багатьох архітектурних пам'ятках. Можливо, комусь міські пейзажі видаються надто нудними та безбарвними, але я маю інший погляд. Так сталося, що я з дитинства мав широкі можливості відвідати найвідоміші та найвидатніші міста нашої країни. Крокуючи незнайомою вулицею, я обов'язково уявляв, як кілька десятків, а то й сотень років тому поспішав у своїх справах цією вулицею якийсь талановитий юнак. Можливо, у той день він почував себе самотнім, безсилим. Можливо, він втратив надію. Проте через кілька років на небосхилі людської слави з'являлася нова зірка, яка перевертала весь відомий світ догори ногами. Мабуть, тому я полюбляю гортати сторінки журналу "Навколо світу". І нещодавно побачив фотографії, сучасні й історичні, з мальовничими пейзажами нью-йоркського Бродвею. Тоді я зрозумів, що неодмінно хочу коли-небудь відвідати це місто, познайомитися ближче із його визначними пам'ятками. За словами американського публіциста Олександра Геніса, кращого відкритого "уроку з історії та географії Нью-Йорка", ніж прогулянка Бродвеєм, не варто й вигадувати.

У початковому вигляді Бродвей виник ще до того часу, як на Манхеттен ступила нога людини із блідим обличчям. За словами археологів, сьогоднішні обриси проспекту повторюють індіанську тропу, яка пов'язувала південну та північну частини острова, який колись був покритий густими заростями. Дивну для лісового шляху траєкторію вони пояснюють особливостями ландшафту.

На початку XVII ст. сюди прийшли голландці, відтоді значення "траси північ — південь" надзвичайно посилилось. Вона поєднала два перших європейських поселення на острові — Новий Амстердам та Гарлем. Пізніше, коли тут почали жити англійці, а Новий Амстердам став Новим Йорком, на карті з'явилася сучасна відома назва — Бродвей, що в перекладі з англійської мови означає "широка путь".

Після війни за незалежність та утворення нової держави Нью-Йорк почав надзвичайно швидко розвиватися. У XVIII ст. місто стає центром американської економіки, саме тут відкривається перша Фондова Біржа. Через десять років статистика стверджувала, що на берегах Гудзона та Іст-Рівер постійно проживає близько 60 тисяч людей. Цікаво, що територія міста в той же час залишається мікроскопічною — приблизно чверть Манхеттена.

На початку XIX ст. питаннями відбудови міста починає займатися спеціальна комісія, яка підготувала генеральний план. Цей план був масштабним та передбачав розвиток майбутнього мегаполіса майже на століття вперед. Відповідно до нього природний ландшафт острова мав бути остаточно знищений, а на його місці повинна була виникнути практична й витончена система будівель.

Так виникла відома регулярна мережа Манхеттена: з півночі на південь паралельно ідуть дванадцять "авеню", а перпендикулярно до них — двісті двадцять вулиць. Усі вони, пронумеровані, через непомірну довжину були для зручності розбиті на відрізки: східні та західні. Вододілом "призначили" вертикаль П'ятої авеню: ліворуч від неї до номерів додають літеру W (англійське слово " вест " — захід), а праворуч Е (англійське слово "іст" — схід).

Південна частина Бродвею має кілька видатних пам'яток. У першу чергу, невеликий зелений сквер Боулінг-Грін, який уважається найдавнішим. Колись у його центрі була розташована статуя Георга III. А респектабельні джентльмени приходили сюди для відпочинку. Поруч знаходиться старовинна будівля колишньої Митниці, в якій розташувався Національний музей американських індіанців. Другий відомий символ Бродвею — величезний бронзовий бик. Деякі туристи сприймають це творіння як емблему агресивного американського капіталізму, але насправді це символ оптимізму та доброї надії на діловий успіх. Справа в тому, що на біржі "биками" називають брокерів, які грають на підвищенні (тих, хто грає на зниженні, називають " ведмедями"). Колись після біржевого обвалу скульптор Артуро ді Модіка подарував рідному місту цю вперту тварину, тим самим він сказав, що вірить у світле економічне майбутнє Нью-Йорка.

У фінансовому районі, серці світової економіки, людина здатна забути про патріархальну тишу. Тут і справді дуже багато дивовижних речей, які вражають: можна подивитися на фасад величної будівлі Біржі і побачити через скло, як у величезному залі працює фінансова машина світу. Або відчути її "вібрації" на вулиці Уолл-стріт. В іншому випадку — ласкаво просимо на територію, що утворилася внаслідок однієї з найдраматичніших подій XXI століття. Там, де нині "нульова зона",нещодавно височіли башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру.

Тепер цих споруд немає і ніколи не буде, тому що міська влада ухвалила рішення не будувати більше хмарочоси. Причому всупереч поширеній думці така ситуація склалася давно: більшість хмарочосів Бродвею були побудовані ще у першій чверті минулого століття. У 1916 р. влада прийняла спеціальну резолюцію, яка вимагала, щоб усі нові високі будівлі споруджувалися у формі сходинок і поступово звужувалися вгорі.

Не менш цікаво відвідати адміністративну частину міста. Колись на цій території вирішувалися долі Америки: там, де тепер знаходиться сквер Сіті-холла, у 1776 році Джордж Вашингтон зачитував перед натовпом Декларацію незалежності СІЛА. Проте пізніше Нью-Йорк відсторонився від державних справ і сконцентрувався на власному розвитку. Тому сьогодні адміністративний Бродвей вирішує питання міського самоуправління: безпосередньо на проспект виходять ніжні обриси Мерії, що нагадує про стиль Людовика XIV.

Навпроти Мерії, на лівій частині Бродвею, приховалася церква Святого Павла. Ця будівля з'явилася у XVIII ст. та щасливо пережила усі нью-йоркські пожежі. За легендою, саме сюди прийшов після прийняття президентської присяги Джордж Вашингтон. Неподалік знаходиться невеличке церковне кладовище. Тут під час ланчу банківські службовці відпочивають і годують білок. Ці маленькі привабливі тваринки — справжній бич міста. Чомусь саме їх міська влада вважає символом тієї "дикої" природи, якою треба опікуватися посеред кам'яних джунглів. Спробуй тільки злякати білку, відразу невідомо звідки з'явиться поліція.

Не можна забути і про "театральний Бродвей". Відома бродвейська сцена — це поняття зовсім не вузькожанрове і не географічне. По-перше, спектаклі на проспекті ставлять не тільки музичні, хоча саме вони прославили його у XX ст. Існують спеціальні площі, розраховані на будь-які масові вистави, в тому числі цілком серйозні, від Шекспіра до Чехова.

Крім того, весь Нью-Йорк заповнений театральними закладами, офіційно розділеними на групи: "бродвейські", "позабродвейські", " позапозабродвейські ". Критерій розподілу — не територіальне розташування, а кількість місць. Сьогодні поступово всі театри намагаються переміститися на Таймс-сквер. Глядачі збираються тут ближче до восьмої години вечора — часу початку вистав. У кожному театрі аншлаг — нормальне явище, хоча ціни на квитки коливаються в межах ста доларів.

Мало хто з туристів наважиться відвідати Гарлем: у Нью-Йорку кожен знає, що чекає тут на чужинця. Сьогодні навіть важко повірити, що до кінця XIX ст. територія сучасного "чорного гетто" була центром релігійного та академічного життя: тут розташувався головний університет міста (Колумбійський) та виріс величезний кафедральний собор Святого Іоанна — найбільша у світі готична церква.

Така історія міста, яке я мрію колись у майбутньому відвідати. Сподіваюсь, що ця подорож буде незабутньою.

 
Ещё статьи...