Рефераты. Скачать реферат

Здесь Вы можете скачать рефераты и сочинения на любую тему

 
ГлавнаяТвори з української літературиТвори на вільну темуТвір-опис за картиною І. Левітана "Золота осінь"
загрузка...
Твір-опис за картиною І. Левітана "Золота осінь" PDF Печать E-mail
Твори на вільну тему

Знаменитий російський живописець Ісаак Ілліч Левітан народився в бідній єв¬рейській родині. Він навчався в Московському училищі живопису, в пейзажній майстерні, якою керував художник Олексій Кіндратович Саврасов. Одного разу до класу увійшов інспектор і голосно повідомив, що учень Левітан не навчати¬меться більше, тому що не вніс оплату за навчання, і зараз має покинути клас¬ну кімнату. Однокласники Левітана вирішили допомогти талановитому юнакові. До кінця уроків вони внесли в канцелярію училища потрібну суму і поспіши¬ли порадувати товариша: він може знову розпочати навчання.

Багато негараздів випало на долю Левітана і після закінчення училища. 1879 року вийшов наказ про виселення євреїв з Москви, і йому довелося осели¬тися в підмосковному селі Салтиковці. Пізніше завдяки клопотанню друзів перед владою він знову повернувся до Москви.

Левітан помер, коли йому було лише сорок років. Але він встиг написати чу¬дові картини, що оспівують красу рідної землі. Попри всі негаразди, він мав вели¬ку благородну душу, його картини несуть світло і радість. Достатньо згадати кар¬тину "Золота осінь".                      

На картині — тиха лісова річка. Що ближче до глядачів, то вода темніша, спо¬чатку світлий, її колір дедалі стає темно-синім. Це — нагадування про те, що по¬переду часті негоди, глибока осінь, а потім зима. Береги річки поросли очеретом, він набув вже бурого кольору. Прибережні лісові галявини по обидва боки річ¬ки — свіжого зеленого кольору. Якщо не бачити золота беріз, можна подумати, що зараз літо. Таку думку наганяють і світлі хмаринки вдалечині. Але над крона¬ми жовтих беріз небо темно-синє. Таке буває тільки восени.

Праворуч, на заріччі — купа темно-зелених дерев. Мабуть, це хвойні дерева. Золотих фарб на картині не більше, ніж інших, але здається, що золото панує: "Уньлая пора! Очей очарованье..."

Посилюють відчуття осені дві тендітні високі берізки на передньому плані. їхні крони вже навіть не золоті — вони ніби прозорі, з темними цяточками. Недовго зо¬лото осені радуватиме очі. Попереду похмурі короткі дні. Володітиме всім темрява.

Впадає в очі тендітна самотня золота берізка на правому березі. Вона стоїть над річкою, на самісінькій закруті. Вдалині за нею — пишний густий ліс, а ця береза наче все життя простояла на самоті. Величне дерево немов протистоїть не¬гараздам долі.

Величністю пронизано все, що зображено на картині. Від неї віє неоглядним простором, свіжістю, відчуваєш, що все це залишиться навічно. Пройдуть десятиліття, віки, але завжди житиме це безсмертне небо, це золото беріз, зелень трави. Буде ця картина "Золота осінь". Переживе віки і ім'я її творця Ісаака Левітана.

 
Ещё статьи...